Війна лишає свій відбиток на всьому, в тому числі у нашій комунікації. Ми маємо багато злості (а вона знижує емпатію), багато фонової тривоги, багато втоми і часом можемо в розмові вибухати і говорити в спосіб, що руйнує стосунок.
При цьому людина, з якою ми говоримо, несе за собою той же вантаж, що і ми.
Як будувати мости, а не руйнувати їх?
Анастасія Ніжнік, психотерапевтка Хабу стійкості, пропонує спробувати будувати комунікацію на основі усвідомленості потреб і щирості. Найпростіший варіант такої комунікації включає три кроки:
1. Озвучте спостереження на основі фактів (без оціночних суджень). Замість того, щоб сказати "ти мене ігноруєш" (оцінка) можна сказати "сьогодні я двічі дзвонила тобі в часі сирени тривоги, а ти не брав слухавку" (факт).
Без узагальнення, наводити факти, що прив’язані до конкретного часу.
2. Висловіть почуття, яке викликало ситуація. "Я так хвилююсь, коли звучить сирена, і почуваюсь повністю дезорієнтованою, коли в цей час не маю з тобою зв'язку"
Емоція будує стосунок, ми так неначе впускаємо людину у свій внутрішній світ.
3. Сформулюйте прохання – пропозицію вирішення проблеми або мотивування продовжувати робити щось добре. "Чи можемо ми домовитись, щоб ти писав у месенджер чи смс, щойно будеш в укритті – щоб я знала, що ти в безпеці?" При цьому пам’ятайте, що прохання – не вимога, це озвучування своєї потреби.
Бережіть стосунок — ми потребуємо одне одного як ніколи.