Старт війни викликав шок, який досить швидко змінився ейфорією від злагодженості дій, єдності українців та підтримки світу.
Але ейфорія не може тривати постійно, адже вона потребує багато енергії. Тож з огляду на “енергоощадження” ми маємо постійні хвилі настрою. І це нормально, і так відчуватиметься у кожного, адже діють такі закони психіки в умовах надзвичайних подій. Ключова задача психіки — вберегти вас.
Синхронізація.
Система тривоги у приматів — колективна, тому ми в ситуації небезпеки прагнемо попередити інших, стаємо на захист своїх. Одночасно зневіра, провина — це теж ті емоції, які синхронізуються, “заражуючи” інших. Не дозволяйте провині “заморожувати” себе в бездіяльності й опускати руки. Так, не всі зараз в лавах ЗСУ, але дії всіх, хто працює для нашої спільної перемоги, мають значення. Ми всі — елементи одного цілого.
Очікування.
Розчарування і відчай виникають, коли реальність не відповідає очікуванням. Наприклад, що війна зупиниться скоро або швидко надійде допомога іноземних військ (або що дехто потрапить в пекло). Тому аби не доводити себе до відчаю прийміть, що війна може стати довгим марафоном, а все, на що справді варто розраховувати — це ми самі. А в такому марафоні важливо тримати темп і поповнювати сили.
Самопочуття.
Навіть протягом однієї доби ми всі маємо природою запрограмовані коливання настрою та самопочуття. При тривалому напруженні, без сну та харчування фази "провалу" можуть затягуватись. Якими б не були умови, спробуйте виділяти час на відновлення. Це не егоїзм, а умова для подальшого функціонування.
Бережіть себе! З нами правда, а «якщо ти чуєш Правду в собі — ти незборимий!»
Поради підготувала Анастасія Ніжнік