Ніхто з нас не може бути на піку емоцій безкінечно довго. Сирена тривоги стає фоном, звуки вибухів уже не викликають шоку, про укриття почали забувати, новини загалом «болять» менше. Це така адаптація до війни? Чи нормально це? Читайте в блозі Анастасії Ніжнік на НВ за посиланням