Життєстійкість – це здатність справлятися з труднощами, при цьому рости й розвиватись.
За ці 229 днів (а насправді – століттями) ми вже так загартували свій м'яз стійкості, що новій хвилі бомбардувань аж ніяк не вийде нас зламати.
Новий непростий досвід ми приймаємо за виклик і вже вміємо давати ради:
- бути в укритті, коли сирена тривоги
- обійняти свої рідних чи написати їм слова любові і підтримки
- тримати телефони, акумулятори зарядженими
- поміркувати, що необхідно зробити, щоб подбати про свою безпеку і готовність бути якийсь час без світла, тепла, води. і зробити це.
- продовжувати робити свою роботу – кожен, що може
- вірити в свою здатність справлятись
- підтримувати ЗСУ
Щоб допомогти собі приборкати надмірні емоції:
- зробіть 15-20 маленьких ковтків води/чаю у спокійному ритмі (ковток — вдих-видих — ковток)
- спробуйте подумки описати, що ви бачите навколо себе, який відчуваєте запах, рукою провести по будь-якому предмету чи текстилю, зосереджуючись на тактильних відчуттях.
- промовте собі слова підтримки і пам'ятайте, ви — не самотні, ми разом проходимо через це і обов'язково витримаємо, переможемо і відбудуємо.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
Ілюстрація чудової Альбіна Колесніченко
Commentaires