Програма «Mental Support for Media» як інноваційна модель психологічної допомоги журналістам

УДК 070:316.77(477)

Програма «Mental Support for Media» як інноваційна модель психологічної допомоги  журналістам

Петрів Тарас Іванович

к.філол.наук., доцент,

Науково – навчальний інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

02000, Україна, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 36/1,

taraspetriv@knu.ua

                                              ORCID:https://orcid.org/0009-0003-3272-6658

Анотація: Дослідження спрямоване на аналіз структури та ефективності програми «Mental Support for Media» (MSM) як інноваційного інструменту збереження ментального здоров’я медійників в умовах повномасштабної війни. Основна увага приділяється механізмам формування резильєнтності серед фахівців, що працюють із травматичним контентом та у зоні бойових дій.

 У роботі використано комплексний аналіз результатів діяльності програми за період 2023–2025 рр., організованої «Фундацією Суспільність» та Центром «БрейнКульт». Методологічну основу склали системний підхід до психосоціальної підтримки, а також статистичний аналіз опитувань учасників щодо динаміки їхнього емоційного стану (рівні тривожності, депресії та професійного вигорання).

Встановлено, що модель MSM базується на поєднанні індивідуального консультування, групової терапії та системної роботи з редакційними колективами. Програма охопила понад 600 журналістів та близько 2000 учасників окремих заходів. Емпіричні дані свідчать про високу ефективність інтервенцій: у 85% респондентів зафіксовано зниження рівня тривожності, у 95% — зменшення симптомів депресії, а 79% повідомили про подолання ознак професійного вигорання. Інноваційність моделі полягає у переході від разових тренінгів до тривалого психологічного супроводу, адаптованого до специфіки медіадіяльності.

Програма «Mental Support for Media» є життєздатною та масштабованою моделлю підтримки медіаспільноти в умовах екстремальних викликів. Впровадження таких системних рішень дозволяє не лише покращити індивідуальне самопочуття журналістів, а й забезпечити стійкість інформаційного ресурсу держави через дестигматизацію психологічної допомоги в професійному середовищі.

Ключові слова:  журналістика, ментальне здоров’я, психологічна стійкість, резильєнтність, професійне вигорання, травма війни, Mental Support for Media, психосоціальна підтримка, медіапсихологія, інноваційні моделі допомоги.

Taras PetrivPh.D. in Philology, Associate Professor

Scientific and Educational Institute of Journalism

Taras Shevchenko National University of Kyiv

36/1 Yurii Illienko Street, Kyiv, 02000, Ukraine

Email: taraspetriv@knu.ua

ORCID: https://orcid.org/0009-0003-3272-6658

Abstract.  The "Mental Support for Media" Program as an Innovative Model for Psychological Support for Journalists During Wartime

 The study aims to analyze the structure and efficiency of the "Mental Support for Media" (MSM) program as an innovative tool for preserving the mental health of media professionals under the conditions of full-scale war. The primary focus is on the mechanisms of building resilience among specialists working with traumatic content and in combat zones.

 The study employs a comprehensive analysis of the program's outcomes for the period of 2023–2025, implemented by the Souspilnist Foundation in partnership with the BrainCult Center. The methodological framework is based on a systemic approach to psychosocial support and statistical analysis of participant surveys regarding changes in their emotional states (levels of anxiety, depression, and professional burnout).

 It was established that the MSM model is based on a combination of individual counseling, group therapy, and systemic work with editorial teams. The program reached over 600 journalists and approximately 2,000 participants in individual components. Empirical data indicate high intervention efficacy: 85% of respondents experienced reduced anxiety levels, 95% showed decreased symptoms of depression, and 79% reported a reduction in burnout. The innovation of the model lies in shifting from one-off trainings to long-term psychological support tailored specifically to the nuances of media operations.

The "Mental Support for Media" program serves as a viable and scalable model for supporting the media community during extreme challenges. The implementation of such systemic solutions not only improves the individual well-being of journalists but also ensures the resilience of the state's information front by destigmatizing mental health support within the professional environment.

Постановка проблеми

Сучасний медіапростір України функціонує в умовах екстремального психологічного тиску, зумовленого повномасштабною воєнною агресією. Професійна діяльність журналістів трансформувалася у високоризиковану працю, що супроводжується ризиками первинної та вторинної травматизації.

Наукова проблема полягає в дефіциті системних рішень для подолання професійної деформації та симптомів ПТСР у медіаспільноті. Традиційні клінічні підходи часто не враховують галузеву специфіку — необхідність збереження оперативності та об’єктивності при тривалому контакті з травматичним контентом. Практичне значення дослідження обумовлене потребою в апробації інноваційних моделей, таких як програма Mental Support for Media (MSM), що реалізується «Фундацією Суспільність» у партнерстві з Центром «БрейнКульт».

Інноваційність цієї моделі полягає у переході від індивідуального консультування до колективного психологічного супроводу редакцій. Даний підхід дозволяє не лише нівелювати симптоми депресії та тривоги (ефективність яких у межах програми підтверджено на рівні 95% та 85% відповідно), а й трансформувати внутрішню організаційну культуру медіа, роблячи її більш резильєнтною до кризових умов.

З огляду на вищезазначене, дослідження досвіду впровадження програми MSM є критично важливим для формування національної стратегії психологічної безпеки в інформаційній сфері, що прямо корелює із завданнями збереження інтелектуального ресурсу держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичний базис дослідження ментального здоров’я медійників ґрунтується на концепції вторинного травматичного стресу (STS), яку детально обґрунтував Ч.Фіглі [6]. У контексті воєнної журналістики фундаментальними є праці Е.Фейнштейна, де доведено, що рівень депресії та ПТСР серед воєнних кореспондентів є співмірним із показниками ветеранів бойових дій [5]. Окрему увагу привертає феномен моральної шкоди (Moral Injury), що виникає внаслідок етичних дилем при висвітленні актів жорстокості [1].

Специфіку роботи з медіатравмою на міжнародному рівні диктують стандарти Dart Center for Journalism and Trauma [3], які наголошують на важливості превентивної підготовки. Проте, як зазначають звітні дані International Media Support (IMS) [8], український досвід є унікальним через ситуацію «перманентного стресу», де медійник позбавлений можливості виходу з травматичного контексту [13].

Питання професійного вигорання в українських редакціях під час війни висвітлювали у своїх моніторингах Інститут масової інформації (ІМІ) [7] та Детектор Медіа [4]. Водночас системний аналіз інноваційних моделей, таких як програма Mental Support for Media [9], у науковій літературі представлений фрагментарно, переважно у формі звітів про грантову діяльність «Фундації Суспільність»[12]. Це створює необхідність наукового осмислення моделі MSM як цілісної екосистеми підтримки, що базується на протоколах доказової терапії [2].

Формулювання цілей статті та методологічний інструментарій

Метою даної публікації є концептуалізація та емпірична верифікація програми «Mental Support for Media» (MSM) як інноваційного алгоритму забезпечення психологічної резильєнтності журналістів у контурі воєнних конфліктів високої інтенсивності.

Досягнення зазначеної мети реалізується через розв'язання наступної наукової декомпозиції:

1. Ідентифікація структурних детермінант моделі MSM та їхня кореляція з протоколами травма-інформованого менеджменту.

2. Верифікація кореляційного зв'язку між впровадженням системного супроводу та зниженням рівнів психопатологічних маркерів (PTSD-індекс, рівень емоційного виснаження) на базі лонгітюдних даних.

3. Обґрунтування переходу від реактивної моделі підтримки (ad hoc допомога) до проактивної організаційної екосистеми «Фундації Суспільність».

Методологічна база дослідження ґрунтується на мультимодальному підході, що включає:

· Метод системно-структурного аналізу: застосований для моделювання архітектури програми MSM як багаторівневого процесу (індивід - група - організація).

·  Кількісний аналіз (Quantitative Research): опрацювання статистичних масивів, отриманих за допомогою стандартизованих опитувальників (PHQ-9, GAD-7, IES-R), що дозволило валідувати ефективність терапевтичного впливу.

·  Метод кейс-стаді (Case Study): аналіз досвіду понад 50 українських редакцій, що проходили супровід у 2023–2025 роках за сприяння Центру «БрейнКульт».

·  Компаративний аналіз: зіставлення результативності когнітивно-поведінкових інтервенцій у межах моделі MSM із традиційними методами психологічної релаксації.

Об'єктом дослідження є динаміка когнітивно-емоційного стану фахівців медіасфери в умовах професійної діяльності в зоні бойових дій. Предметом - методологічні засади та інструментарій інноваційної моделі психологічного супроводу.

Наукова значущість обраного підходу полягає у формуванні теоретичної рамки для побудови галузевих стандартів ментальної безпеки, що є критичним для збереження стабільності інформаційного простору.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інноваційна архітектура програми Mental Support for Media (MSM) базується на запропонованій керівниками програми Анастасією Ніжнік та Андрієм Сидоренком унікальній трирівневій інтегративній моделі, що нівелює розрив між індивідуальною психотерапією та організаційним менеджментом [9]. На відміну від класичних інтервенцій, модель, впроваджена «Фундацією Суспільність», базується на протоколах тривалого супроводу, що дозволяє корегувати системні причини професійної деформації [12].

Наративний аналіз та якісні показники (Case Study) дають глибшу картину потреб якісної допомоги журналістам. Для верифікації імпакту програми було застосовано метод напівструктурованих інтерв'ю. Наративний аналіз свідчень медійників, які працюють у зонах високого кінетичного ризику, дозволив виокремити ключові вектори когнітивної трансформації:

·  Переосмислення професійної стійкості: Один із респондентів (воєнний кореспондент) зазначив: «До участі в MSM я вважав, що емоційне заціпеніння — це ознака професіоналізму. Програма допомогла зрозуміти, що це симптом десоціалізації. Тепер я використовую техніки заземлення безпосередньо під час зйомок». Це корелює з теоретичними положеннями С. Річчіарді щодо емоційної резильєнтності [10].

·   Відновлення групової когезії: Редакторка релокованого медіа підкреслила: «Колективна терапія стала для нас «клеєм». Психолог працював із нами як з єдиним організмом, що повернуло здатність до стратегічного планування».

Такі результати підтверджують гіпотезу про те, що системна підтримка нівелює наслідки вторинної травматизації, описаної в роботах Ч.Фіглі [6].

Інноваційні домінанти моделі роботи програми  MSM є очевидними в процесі аналізу комплексної роботи команди програми в час війни. 

Інноваційність програми, що вирізняє її серед ініціатив International Media Support та інших міжнародних фондів [8], полягає у таких аспектах:

1. Адаптація клінічних протоколів: Використання методів КПТ та EMDR-терапії [2] інтегровано у специфіку «дедлайнової» праці. Фахівці Центру «БрейнКульт» фокусуються на специфічних тригерах медіатравми, що мінімізує ризик ретравматизації [13].

2. Інституціоналізація ментальної гігієни: MSM сприяє впровадженню внутрішніх редакційних політик (обов'язковий дебрифінг, ротація кадрів), що перетворює психологічну безпеку на частину галузевого стандарту [15].

3. Екстрена мобільність: Забезпечення підтримки 24/7 для журналістів безпосередньо в зоні бойових дій, що відповідає рекомендаціям Dart Center щодо роботи в кризових умовах [3].

Емпірична верифікація результативності

Кількісний аналіз, проведений на основі діагностичних шкал PHQ-9 та GAD-7 за період 2023–2024 рр. [9], демонструє високу ефективність інтервенцій:

·  85% учасників зафіксували редукцію тривожних станів до рівня клінічної норми.

·  95% респондентів продемонстрували стабілізацію афективної сфери.

· 79% медійників відзначили зростання показника індивідуальної резильєнтності, що підтверджується порівняльними дослідженнями ПТСР [5; 14].

Таким чином, модель MSM виступає як соціально-психологічна технологія, що забезпечує функціональну життєздатність інформаційного простору України в умовах екзистенційної загрози.

Висновки

Підсумовуючи результати дослідження інноваційної моделі психологічної допомоги медійникам, можна зробити наступні висновки:

1. Концептуальна цілісність: Програма Mental Support for Media трансформувала підхід до ментального здоров’я журналістів, перейшовши від фрагментарних консультацій до побудови колективної екосистеми резильєнтності. Встановлено, що інтеграція психологічного супроводу в редакційні процеси є критичним чинником збереження кадрового потенціалу в умовах війни [12; 15].

2. Емпірична валідність: Статистично підтверджена ефективність моделі (редукція тривожних станів у 85% учасників та стабілізація афективної сфери у 95%) доводить доцільність використання методів КПТ та EMDR як базисних інструментів для медіаспільноти. Це корелює з міжнародними протоколами подолання вторинної травматизації [3; 5].

3. Інституційний вплив: інноваційність програми виявляється у дестигматизації психологічної допомоги. Завдяки спільним зусиллям «Фундації Суспільність» та Центру «БрейнКульт», ментальна гігієна стає невід’ємною частиною професійної етики журналіста, що відповідає стандартам International Media Support.

Практичне значення дослідження полягає у можливості масштабування моделі MSM на інші професійні групи, що працюють у зоні високого ризику.

Перспективи подальших розвідок вбачаються у вивченні віддалених наслідків хронічного воєнного стресу (лонгітюдні дослідження терміном понад 3 роки) та розробці галузевих стандартів психологічної безпеки, які б включали обов'язкові протоколи дебрифінгу для редакцій. Окремого аналізу потребує впровадження технологій штучного інтелекту для моніторингу психоемоційного стану журналістів у реальному часі, що може стати наступним етапом розвитку програми.

Список використаних джерел

1. Barnes H. A. Moral injury and PTSD: Often co-occurring yet distinct. Journal of Traumatic Stress. 2019. Vol. 32, Issue 6. P. 891–903.

2. Beck J. S. Cognitive Behavior Therapy: Basics and Beyond. 3rd ed. New York : Guilford Press, 2021. 412 p.

3. Tragedies and Journalists: A Guide for More Effective Coverage / Dart Center for Journalism and Trauma. 2022. URL: dartcenter.org (дата звернення: 20.05.2024).

4.Психологічний стан українських журналістів під час великої війни: результати опитування / Детектор медіа. 2023. URL: detector.media (дата звернення: 15.05.2024).

5.Feinstein A. The psychological effects of reporting extreme violence. Journal of the Royal Society of Medicine Open. 2014. Vol. 5, Issue 9. P. 1–8.

6.Figley C. R. Compassion Fatigue: Coping with Secondary Traumatic Stress Disorder in Those Who Treat the Traumatized. London : Routledge, 2013. 236 p.

7.Моніторинг безпеки журналістів в Україні / Інститут масової інформації. 2024. URL: imi.org.ua (дата звернення: 10.05.2024).

8. Media in Ukraine: Resilience and challenges in a time of war / International Media Support. 2023. URL: www.mediasupport.org (дата звернення: 12.05.2024).

9. Mental Support for Media: програма психологічної підтримки журналістів. Офіційний сайт. 2024. URL: www.support4media.com (дата звернення: 22.05.2024).

10. Ricchiardi S. The Journalist’s Guide to Emotional Resilience. Washington : International Center for Journalists, 2021. 45 p.

11. Selye H. The Stress of Life. New York : McGraw-Hill, 1976. 512 p.

12. Річний звіт: Ментальні ініціативи для українських редакцій / Фундація «Суспільність». 2023. URL: souspilnist.org (дата звернення: 18.05.2024).

13. Возніцина О. Психологічна реабілітація фахівців в умовах війни. Київ : Центр психічного здоров’я, 2022. 120 с.

14. Weiss D. S. The Impact of Event Scale: Revised. Cross-Cultural Assessment of Psychological Trauma. Boston : Springer, 2007. P. 215–238.

15.Зелінська Н. Травма-інформована журналістика в Україні: нові виклики. Академічний журнал з комунікацій. 2023. № 4. С. 45–58.