Про вибір, жаль та інші емоції під час війни від Едіт Єви Еґер, психологині, що пережила Аушвіц та написала книги «Вибір» та «Дар».
- Зрозумійте — ви не можете контролювати те, що поза вами. Ви не можете контролювати зовнішні обставини. Але ви завжди маєте остаточний контроль над тим, щоб не дозволяти нічому убити ваш дух.
- Повторюйте: «Мені це не подобається. Мені тут незручно. Це дуже нестерпимо. А ще це тимчасово. І я це переживу». Не кажіть «так, але» — кажіть «так, і» далі по тексту. Бо коли ви кажете «так, але», цим ви закреслюєте сказане до «але».
- Сподіваюся, що ви переживете все це і розповідатимете про це своїм дітям і онукам, будете їм прикладом. Прикладом, як давати раду неочікуваному й непередбачуваному.
- Позбудьтеся двох слів: «завжди» і «ніколи». Не вживайте їх — «я завжди» чи «я ніколи». Краще кажіть: це неочікувано. Я не хотіла, щоб зі мною таке сталося.
- Обійміть себе, поцілуйте, як мама, і будьте самі собі хорошою мамою. У вас усередині живе маленька дівчинка чи хлопчик. Скажіть цій дитині: я поруч. Я ніколи тебе не покину. Ти можеш розраховувати на мене.
Фрагменти взято з відеозапису вебінару, який організували EdCamp з Едіт Євою Еґер.